Ступінчаста піраміда Джосера

На початок правління Джосера, першого фараона третьої династії, відноситься винахід кам'яної кладки. Згідно з традицією, честь цього великого відкриття належить Імхотепу, головному архітектору фараона Джосера. Як би там не було, саме піраміда Джосера вважається на сьогоднішній день найдавнішою кам'яною спорудою на Землі.

Прообразом піраміди Джосера стали величезні мастаби фараонів першої династії, збудовані з цегли-сирцю. Арабське слово "мастаба" буквально означає "лава". Називаються вони тому, що дуже нагадують глинобитні лави, які можна часто бачити перед будинками єгипетських селян. Пізніше цей тип гробниць поступився місцем іншому, в якому усипальниця і прилеглі покої вирубувалися вже в самій скелі під землею і повідомлялися з поверхнею через глибоку шахту. Наземна частина гробниці була прямокутною спорудою з цегли-сирцю, а згодом з каменю.

Ступінчаста піраміда Джосера спочатку теж являла собою звичайну кам'яну мастабу. У розвитку вона пройшла п'ять стадій.

Спочатку архітектор фараона збудував велику мастабу, подібну до аналогічної гробниці, спорудженої для Джосера в Бет-Халлафі, у Верхньому Єгипті. Але якщо та мастаба була споруджена з необпаленої цегли, то мастабу в Саккара зробили вже з кам'яних блоків. За час правління Джосера її розширили на всі чотири сторони. Потім архітектор ще раз змінив свої плани і зробив гробницю довгастою. Але, мабуть, це не задовольнило його пана чи його самого, тому він вчетверте розширив будівництво, а потім зробив щось таке, чого не робив ще жоден будівельник гробниць: на верхньому майданчику Імхотеп збудував ще три мастаби, кожна з яких була меншою за попередню. Так народилася перша ступінчаста піраміда, мати всіх єгипетських пірамід.

Захоплений фараон Джосер вирішив зробити свою піраміду ще більшою. Він наказав розширити її основу до розмірів 124x117 м. На вершині піраміди Джосера спорудили шість терас, що зменшувалися, і облицьовували вапняком, доставленим з пагорбів Тури, з протилежного берега Нілу.

Особливістю ступінчастої піраміди Джосера є її внутрішня конструкція. Піраміда складається з незалежних шарів кам'яної кладки, що спираються на центральну щебеневу основу. Так само, по суті, побудовані і всі "справжні" піраміди - Хуфу, Хефрена та інших фараонів, що царювали пізніше. Однак між розташуванням рядів або шарів кладки ступінчастої піраміди та пізніших пірамід є одна істотна різниця. У ступінчастій піраміді кам'яні блоки нахилені всередину під кутом 74 градуси – це зроблено для більшої міцності. У пізніших, "справжніх" пірамідах з прямими, а не ступінчастими гранями, шари кладки розташовані горизонтально.

Як показали розкопки, спочатку піраміда Джосера була осередком величезного ансамблю кам'яних будівель. Імхотеп обніс піраміду Джосера гігантською стіною розмірами 277x545 м. Усередині цієї огорожі Імхотеп спорудив цілий комплекс кам'яних споруд, фанерованих вапняковими плитами з висіченими на них рельєфами. Подібних різьблених плит у Єгипті не зустрічається більше ніде.

Усипальниця фараона Джосера розташовувалась не в самій піраміді, а була висічена під її фундаментом у скельному ґрунті. До неї вела квадратна шахта глибиною 27,5 м. На дні її було збудовано усипальницю з гранітних плит, доставлених з Асуана. У стелі усипальниці будівельники залишили отвір, щоб через нього можна було внести мумію. Пізніше цей отвір закрили масивною гранітною плитою вагою три з половиною тонни.

Вхід у шахту брав початок далеко за межами піраміди Джосера, з вузькою траншею, розташованої на північ від неї. Він вів глибоко вниз під піраміду Джосера і обривався у колодязі. Згодом цей хід, а також сам колодязь засипали щебенем.

Як встановили археологи, центральна криниця піраміди Джосера була головною віссю цілого лабіринту підземних галерей, що відгалужувалися від нього на захід, південь та схід. Стіни деяких галерей покривали сині кахлі, що імітують очеретяні циновки. Всі ці галереї з їхніми несподіваними поворотами і глухими кутами нагадують величезну, висічену в скелі кролячу нору.

Через дві тисячі років, після того, як була побудована піраміда Джосера, столицею фараонів стало місто Саїс у дельті Нілу. Це був період своєрідного ренесансу: давно розграбовані і забуті пам'ятники Стародавнього царства знову пробудили до себе живий інтерес. Деякі з них були розкопані та реставровані. Саме тоді ступінчаста піраміда Джосера привернула увагу саїських правителів. Не спромігшись чи не захотівши скористатися давнім північним входом, вони спорудили нову галерею, що веде під піраміду Джосера з півдня. У ході робіт їм вдалося виявити центральну криницю, яка була очищена від щебеню до самого даху усипальниці. Втім, на той час усипальниця вже була пограбована. Британський археолог Ферс виявив тут лише кістку людської ноги – це все, що залишилося від фараона Джосера.

Зовні, на північній стороні піраміди Джосера, розташований сердаб – маленька кімната, оточена стіною. У ній Ферс знайшов знамениту статую, що сидить, фараона Джосера, нині виставлену в Каїрському музеї.

Ступінчаста піраміда Джосера справила значний вплив на подальший розвиток єгипетської архітектури. Насамперед цей вплив позначилося на пірамідах, споруджених безпосередніми наступниками Джосера, наступними фараонами третьої династії.