Кругообіг часу у Всесвіті

Чи можливо, щоб час йшов не прямолінійно, а циклічно? У філософіях стародавньої Індії, Китаю та Близького Сходу була присутня ідея "вічного повернення", "кола часу". Кругообіг часу у Всесвіті мав місце і у філософії стародавньої Греції. Щось схоже ми знаходимо й у деяких сучасних космологічних моделях Всесвіту. На противагу часу "починаючомуся", розглядається і варіант з циклічним часом, тобто часом, замкнутим "сам на себе".

У 1949 р. в університеті Прінстона відомий математик Курт Гедель дійсно виступив з доповіддю "Час у загальній теорії відносності". У цій доповіді він доводив, що кругообіг часу у Всесвіті дійсно можливий, тобто можливі замкнуті в часі геодезичні лінії для деякого класу його моделей. У перекладі на звичайну мову це означає, що за деяких умов Всесвіт може повертатися до свого вихідного стану і надалі в точності повторювати щоразу вже пройдені цикли.

Якби кругообіг часу у Всесвіті виконувався насправді, то це практично означало б, що розширення нашого Всесвіту в майбутньому має змінитися стисненням до нескінченно великої густини. Після цього почалося б нове розширення, в процесі якого виникали б самі космічні об'єкти. На якомусь етапі знову утворилася б і наша Земля, та на ній знову повторилися б ті самі події і народжувалися б ті самі люди, які проживали б точнісінько те життя, що і їхні двійники в попередньому циклі... І так нескінченну кількість разів.

Через багато років відомий фізик-теоретик С.Чандрасекар знову докладно розглянув модель кругообігу часу у Всесвіті, запропоновану Геделем, і дійшов висновку, що замкнені траєкторії, які виникають у ній, позбавлені фізичного сенсу. Однак при цьому Чандрасекар використав метод "фізично розумного" вибору, пов'язаний із довільними інтуїтивними припущеннями.

Той факт, що кругообіг часу у Всесвіті з поверненням у минуле, описаний Геделем, неможливий у запропонованій ним моделі (така думка Чандрасекара), не виключає взагалі подібної можливості в рамках загальної теорії відносності. Іншими словами, з того, що циклічні повернення Всесвіту до минулого неможливі у спеціальній моделі, запропонованій Геделем, ще не випливає, що взагалі не може існувати світ із замкнутими лініями часу. Але те, що це справді так, ще треба довести...

Якби кругообіг часу у Всесвіті дійсно існував і Всесвіт, насправді, періодично проходив через стани з однаковими початковими умовами, то все одно абсолютно однакові конкретні ситуації практично не могли б повторюватися. Такі повторення можливі лише з погляду класичної фізики, яка зводила все нескінченне різноманіття світових явищ до суто механічних процесів, до "залізного" зв'язку причин та наслідків. Проте наука 21 століття переконливо показала, що найважливішу роль у русі матерії відіграють випадкові події. Вони не здатні змінити загальну спрямованість еволюції матерії, але завдяки їм конкретні ситуації, що виникають у ході цієї еволюції, можуть істотно відрізнятися навіть у тому випадку, коли вихідними пунктами розвитку були абсолютно однакові фізичні стани.