Гігантські цар-бджоли

Американським ентомологом Адамом Мессером були виявлені в джунглях Індонезії гігантські цар-бджоли розміром з колібрі. Щоправда, таких розмірів досягають лише самки – самці у 2 рази менші. Гігантські цар-бджоли живуть у невеликих трубчастих гніздах, влаштовуючи їх усередині гнізд термітів, що розташовані на деревах або в дуплах. Зовні їхнє житло нагадує баскетбольні м'ячі з пап'є-маше. При цьому вони не виганяють термітів, а спокійно співіснують із ними. Стінки гнізда, влаштованого у вигляді тунелів, виконані з деревної смоли, через яку терміти не можуть пробратися до своїх сусідів, які літають. Добре помітні з боків голови криві щелепи служать для збирання та перенесення смоли. У жодного з відомих видів бджіл вони не досягають таких розмірів. У кожному гнізді живе група цар-бджіл, але з-поміж них немає поділу обов'язків, як у наших бджіл. Одну і ту ж роботу виконують як самці, так і самки. Крім того, самки живуть усі разом, що теж нетипово для бджіл. Цар-бджоли мають зовсім незвичайну і верхню щелепу.

Адамом Мессером були виявлені в джунглях Індонезії гігантські цар-бджоли розміром з колібрі.

Нагадаємо, що бджоли відіграють важливу роль в запиленні квітучих рослин, будучи найчисленнішою групою запилювачів в екосистемах, пов'язаних з квітами. Залежно від поточної потреби бджоли можуть сконцентруватися як на збиранні нектару, так і на збиранні пилку. І в першому, і в другому випадку бджоли сприяють запиленню рослин, але у випадку зі збиранням пилку цей процес проходить набагато ефективніше. Існує близько 21 тисячі видів та 520 родів бджіл. Їх можна знайти на всіх континентах, крім Антарктиди. Бджоли пристосувалися харчуватися нектаром та пилком, використовуючи нектар головним чином як джерело енергії, а пилок для отримання білків та інших поживних речовин.

Мессер провів в Індонезії майже рік, спостерігаючи за сімома знайденими гніздами бджіл. Гігантські цар-бджоли – це мирні створіння: лише одна за цей час вкусила його, та й то швидше за його власною необережністю. Укус, проти побоювань, виявився не дуже болючим. Жало цар-бджоли не має зазубрин і не залишається в шкірі укушеного.

Цікаво, що першим ці разючі цар-бджоли описав ще в 1861 році відомий англійський натураліст, соратник Дарвіна Альфред Уоллес, але з тих пір ці представники виду не попадалися на очі вченим. Багато хто вже став сумніватися в їхньому існуванні. Навіть місцеві жителі рідко бачать гігантські цар-бджоли, хоч і знають про них. Але нещодавно цар-бджоли знову було знайдено в джунглях Індонезії. Цього разу вчені виявили завзятість та виловили кілька екземплярів.

Інструменти