Півострів Лабрадор

Півострів Лабрадор було відкрито 1501 року португальським мореплавцем Гаспаром де Кортереалі. Він відплив від Азорських островів у напрямку північний захід і досяг на 55 градусів північної широти якогось суворого високого берега. Прибулих мореплавців гостинно зустріли місцеві жителі – гарні, високі індіанці. Але доброзичливі та простодушні діти природи були надмірно довірливими. Португальці побачили у них лише рабів для своїх колоній. Віроломно захопивши кількох індіанців, вони відпливли додому.

Відкриту ними землю назвали Терра дес Лабрадорес, що у перекладі з португальської мови означає "Земля рабів". Назва поширилася на весь великий острів, який отримав назву Лабрадор. Інша версія каже, що півострів названий на честь португальського мореплавця та дослідника Жуана Фернандеса Лаврадора, який описав узбережжя Гренландії та північно-східної Північної Америки у 1498 році.

Півострів омивається водами Атлантичного океану на сході, затоки Святого Лаврентія на півдні, Гудзонової протоки на півночі та Гудзонової затоки на заході. Береги на півночі та заході переважно низькі, місцями шхерні. Східне узбережжя високе, фіордове, на півдні береги прямолінійні. Площа понад 1,6 млн км².

Переважна рослинність Лабрадора - лісотундра та рідкісні ліси з чорної та білої ялини, бальзамічні ялиці та модрини. На півдні - тайгові ліси, місцями з домішкою листяних порід. Клімат на Лабрадорі субарктичний та помірний; знаходиться під сильним впливом Північного Льодовитого океану та холодної Лабрадорської течії. Середня температура січня від -28⁰С на північному заході до -12⁰С на південному сході, липня - від 7⁰С на півночі до 18⁰С на півдні.

Населене головним чином узбережжя Лабрадору. Значні міста: Шеффервілл та Сет-Іль, сполучені залізницею. На Лабрадорі видобувають залізну руду, добре розвинені хутровий та рибний промисли.