Підземні води як рідка руда

Чого тільки немає у воді! У ній є всі елементи періодичної системи. А якщо, якщо використовувати підземні води як рідку руду для видобутку потрібних нам речовин? Виявляється, це цілком можливо.

Використання підземних вод як рідкої руди має довгу історію. Ще в IX-XI століттях почали використовувати солоні води та розсоли з-під землі для випарювання з них кухонної солі. Такі промисли існували у Польщі, Німеччині, Італії та інших країнах.

На курорті Карлові Вари, який користується світовою популярністю, з підземних джерел з XIX століття добуваються тисячі тон глауберової солі і соди. Під час війни 1941-1945 рр. жителі міст також пристосувалися отримувати сіль із підземних вод.

У XX столітті використання підземних вод як рідкої руди з кожним роком почало неухильно зростати. Тепер гідрогеологи шукають воду не лише для пиття та технічних потреб, а й як промислову сировину.

У підземних водах у високих концентраціях знаходяться такі елементи, як йод, миш'як, бор, калій, нікель, вольфрам, літій, мідь, свинець, цинк, германій та ін. Однак використання величезних мінеральних багатств підземних вод знаходиться поки що на недостатньому рівні. Розширення його – питання найближчого майбутнього.

Мабуть, найбільш широко нині здійснюється видобуток із підземних вод йоду та брому.

Придатними для економічного використання йоду є підземні води, які містять у літрі 20 мг йоду. У багатьох свердловинах вміст йоду виявляється від 70 до 200 мг/л і навіть більше. Йодо-бромні підземні води зустрічаються в багатьох областях: у Передкавказзі, Середній Азії, Азербайджані, Сибіру. Там побудовано і працює ціла низка йодо-бромних заводів.

Про кількісний вміст деяких речовин у підземних водах можна судити за даними аналізів води. Так, наприклад, в 1 л води зі свердловини, пройденої в Західному Передкавказзі, вміст йоду дорівнював 42 мг і брому 241 мг.

Фахівці підрахували, що тільки з однієї свердловини протягом року за наявної продуктивності можна отримати до 400 т йоду та близько 5000 т брому.

Часто йодо-бромні води пов'язані з нафтовими родовищами, що обумовлено утворенням нафти з морських рослин та організмів, які містять також бром та йод. У ряді країн за кордоном із підземних вод здійснюється видобуток бору, літію, германію, миш'яку. Але все це поки що у порівняно малих кількостях.

У літературі є опис свердловин, що видають гарячі розсоли, у складі яких багато різних металів. Так, за даними шведських учених, у районі Червоного моря в гарячих розсолах присутні залізо, марганець, цинк, свинець, мідь та інші метали. Все це відкриває можливість використання підземних термальних вод, які містять метали як рідкі руди. Таким чином, скарби підземних вод чекають на людину.

Щоб завершити нашу розповідь про розчинені у воді речовини, не можна не відзначити, що вони часто тісно пов'язані з родовищами існуючих руд. Тому для геологів зростання концентрації якогось елемента у водоносному горизонті є вказівкою на відповідне родовище руд. Спираючись на цю закономірність, вчені розробили так званий гідрохімічний метод пошуків корисних копалин. Так, підземні води допомагають шукати родовища.