Живі організми та мінерали
Зараз ми знаємо, що живі організми та мінерали утворюють дуже тісний зв'язок. Діяльність живих організмів землі пов'язана переважно з дуже тоненькою оболонкою, яку ми називаємо біосферою. Навряд чи особливо високо в атмосфері позначається її вплив, хоча деякі вчені виявили живих зародків мікроб у повітрі на висоті двох кілометрів. Повітряні течії заносять спори та грибки на десятки кілометрів заввишки. Не глибше за дві тисячі метрів проникає життя і в глибину твердої земної оболонки. Тільки в морях і океанах ширше розсувається область його діяльності, де від поверхні вод до найбільших глибин ми знаходимо органічне життя. Слід припускати, що деякі живі організми витримують зміни та коливання умов набагато більші, ніж ті, що переживає сама поверхня землі. Наприклад, в полярних областях нашої планети спостерігаються потужні колонії однієї бактерії, які за таких умов навіть розмножуються. Ці колонії так розростаються, що дають початок ґрунтовому покриву на суцільній масі полярного льоду. На берегах киплячих басейнів знаменитого Йеллоустонського парку в США розростаються деякі види водоростей, які при температурах, близьких до 700С, не тільки живуть, а й беруть в облогу крем'янистий туф.
Межі життя набагато ширші, ніж ми думаємо: так, для бактерій і цвілевих грибків або їх спор життя зберігається в межах від +1800C до 2530C!
Але й у грунті роль органічного життя позначається особливо повно. В одному грамі ґрунтового покриву кількість живих бактерій коливається між двома та п'ятьма мільярдами.
Величезна кількість дощових хробаків, кротів або термітів незмінно розпушує грунт, полегшуючи проникнення газів повітря. Справді, у ґрунтах Середньої Азії кількість великих живих істот (жуків, мурах, мух, павуків та ін.) на один гектар перевищує 24 мільйони!
Не тільки це мікроскопічне життя своєю могутньою діяльністю відкриває грандіозні картини утворення та життя мінералів. І більш складні істоти своїм життям та своєю смертю беруть участь у хімічних процесах. Ми добре знаємо, як виникають цілі острови завдяки життю поліпів. Геологія відкриває перед нами епохи, коли виникали коралові рифи завдовжки тисячі кілометрів, у складному хімічному житті прибережних областей накопичуючи вуглекислий кальцій з морських вод.
Там, де в океанах стикаються течії, нерідко раптово створюються умови, в яких життя риб та інших живих організмів унеможливлюється. Ці підводні цвинтарі дають початок скупченням фосфорної кислоти, і поклади мінералу фосфориту в різних відкладах порід говорять нам про те, що цей процес не тільки йде зараз, але йшов і раніше, у віддаленому геологічному минулому.
Одні живі організми беруть участь в утворенні мінералів своїм життям, виробляючи з хімічних елементів землі нові стійкі сполуки, чи у формі вапняних шкаралуп фосфатних скелетів тварин або крем'яних панцирів. Інші живі організми беруть участь в утворенні мінералів лише після своєї смерті, коли починаються процеси розпаду та гниття органічної речовини. У тому й іншому випадку живі організми є найбільшими геологічними діячами, і неминуче весь характер мінералів земної поверхні залежатиме, як і залежить вже зараз, від розвитку органічного світу.
