Історія простої лінійки

Проста лінійка з поділками на сантиметри та міліметри існує вже понад двісті років. Однак під час розкопок Помпеї археологи знаходили ретельно обстругані дощечки, за допомогою яких античні архітектори виконували свої креслення. У середньовіччі німецькі ченці для розмітки ліній та колонок на листах пергаменту користувалися тонкими свинцевими пластинками. У низці країн Європи, зокрема й у Стародавній Русі, для цих цілей застосовувалися залізні прути. У літописах вони називалися "шильцями".

Коли у Франції 1789 року розпочалася революція, академікам доручили запровадити нову систему заходів. За одиницю довжини було прийнято сорокамільйонну частину географічного меридіана, який проходить через Париж. Його дуга ретельно вимірювалася французькими вченими на ділянці від Дюкенка до Барселони. Потім у Парижі було виготовлено дві платинові лінійки завширшки 25 мм і завдовжки 1 метр. Цей стандарт називали "республіканським метром".

Дерев'яна лінійка з метричними поділками спочатку була лише у академіків. Потім такі лінійки виготовили для паризьких студентів, насамперед для учнів вищої політехнічної школи. У звичайні шкільні класи лінійка перейшла на початку 19 століття.