Вузлик на пам'ять
Усього заліза, яке міститься в нашому організмі вистачило б на виготовлення одного-єдиного гвинтика від жіночого годинника.
Мозку достатньо всього 1/20 секунди, щоб точно розпізнати образ, зафіксований оком в загальних рисах.
Після хвилинного перебування у темряві чутливість ока до світла зростає у 10 разів, через 20 хвилин – у 6 тисяч разів, через 40 хвилин – у 25 тисяч разів. Вночі людина може побачити світло свічки, яка горить на відстані 20 км.
У нашому оці стільки аналітиків та рецепторів, що його цілком можна вважати частиною головного мозку.
Щосекунди в головному мозку відбувається близько 100 тисяч хімічних реакцій. Мережа нейронів мозку в 1400 разів складніша за всю телефонну мережу земної кулі. Швидкість біосигналів у нейронах може досягати 400 км/год.
На 1 см3 людської шкіри припадає 100 потових і 12 сальних залоз, 4 м нервових волокон, більше 150 нервових закінчень і близько 1 м кровоносних судин.
Загальна площа рецепторів, що реагують на запахи, у людини становить 5 см2, у собаки - 65 см2, а у акули - 155 см2.
Наш мозок складається з 20 мільярдів нервових клітин та здатний щодня запам'ятати 86 мільйонів біт інформації. До кінця життя наша пам'ять може зберігати близько 100 трильйонів біт інформації – цифра, про яку поки що навіть не мріють розробники комп'ютерної техніки.
Швейцарські вчені підрахували, що люди похилого віку, в будинку яких є кішка, звертаються до лікаря на 16 відсотків рідше, ніж ті, які не мають кішок.
