Гігант Юпітер
Юпітер – це гігант серед планет. Діаметр його екватора більш ніж у 10 разів перевищує земний, але полярний діаметр помітно менший: Юпітер має значне стиснення. Це може бути вказівкою на велику величину швидкості обертання навколо осі; доба на Юпітері триває менше 10 годин, рік, навпаки, близько 12 земних років. Юпітер має масу в 318 разів більшу за земну, а сила тяжіння в 2,7 раза більша, ніж на Землі.
Юпітер утримує щільну атмосферу. Температура, відповідно до вимірювань, становить близько –130 градусів Цельсія (на боці, повернутим до Сонця), оскільки випромінювання Сонця, яке до нього доходить, через величезну відстань значно менше, ніж те, яке потрапляє на Землю.
Поверхню планети Юпітер безпосередньо спостерігати не можна через щільний шар хмар, однак останній представляє цікаву картину. Незважаючи на постійні зміни, можна майже завжди розрізнити кілька червонувато-коричневих смуг, паралельних світлому екваторіальному поясу Юпітера. Поряд з цим часто з'являються більш менш темні плями, з яких одна привертає особливу увагу спостерігача - так звана Велика Червона Пляма. Це овальне утворення величиною понад півмільйона квадратних кілометрів було відкрито близько 120 років тому у південній півкулі планети Юпітер. З тих пір воно змінилося за своєю величиною та забарвленням і в даний час видиме мабуть у більшості випадків як біла хмара.
Супутники планети Юпітер були першими супутниками, побаченими людиною. У 1610 році італійський астроном і фізик Галілео Галілей перший за допомогою самостійно побудованого телескопа спостерігав поряд з диском планети Юпітер чотири яскраві крапки, які світилися. Зміна положення цих "зірок" дуже скоро привела його до висновку про те, що він має справу із супутниками планети Юпітер. Пізніше були відкриті, крім цих, ще вісім супутників Юпітера, набагато слабших, ніж чотири перші.
Чотири яскраві супутники: Іо, Європа, Ганімед і Каллісто – мають значну величину. Ганімед перевершує за розмірами навіть Меркурій. Використовуючи затемнення першого супутника Юпітера – його вступ у конус тіні Юпітера – О. Ремер майже 300 років тому визначив швидкість світла. Незмінно цікавим виявляється спостереження мінливого становища супутників Юпітера. Вже протягом кількох годин відбуваються помітні зміни у їх конфігурації.
