Квазари у Всесвіті

Ще недавно астрономи вважали, що у Всесвіті космічні об'єкти мало змінюються з часом. Щоправда, були відомі змінні зірки, а також спалахи нових та наднових зірок. Крім цього, виявилося, деякі галактики є джерелами потужного радіовипромінювання.

У 1963 р. на дуже великих відстанях від Нашої Галактики виявили разючі об'єкти – квазари. У порівнянні з величезними галактиками, квазари мізерно малі. Але кожен квазар випромінює в сотні разів більше енергії, ніж гігантські відомі нам галактики, які складаються з сотень мільярдів зірок.

Квазари у Всесвіті виявилися одним із тих сюрпризів, які час від часу підносить нам Всесвіт. Однак їхня фізична природа вимагає пояснення, а саме, які фізичні процеси можуть призводити до виділення таких грандіозних кількостей енергії. Крім цього, яке місце посідають квазари у низці різних космічних об'єктів? Чи є квазари у Всесвіті унікальними утвореннями, своєрідним винятком із загального правила чи закономірним етапом у розвитку космічних систем? Чи не є квазари у Всесвіті деякою стадією розвитку космічних об'єктів, можливо, однією з ранніх? У всякому разі, аналіз електромагнітного випромінювання квазарів виявляє явну схожість між ними та ядрами деяких типів радіогалактик.

Астрономи звернули увагу на дуже цікаву обставину. Майже всі відомі квазари у Всесвіті – самотні об'єкти. З іншого боку, близькі до них за властивостями радіогалактики, як правило, входять до скупчення галактик і є центральними членами, найбільш яскравими і активними.

Звідси виникає думка, що квазари у Всесвіті - це "протоскупчення" галактик, тобто об'єкти, в результаті подальшої еволюції яких виникали галактики та скупчення галактик.

На користь подібного припущення говорить, наприклад, активність ядер галактик, дуже подібна до активності квазарів, хоча й не така бурхлива. Особливо бурхливі процеси протікають у ядрах просейфертовських галактик. Ці ядра мають дуже малі розміри, порівняні з розмірами квазарів і подібно до них мають надзвичайно потужне електромагнітне випромінювання. У них відбуваються рухи газу з величезними швидкостями, що сягають кількох тисяч кілометрів на секунду. У багатьох сейфертовських галактик спостерігаються викиди компактних газових хмар із масами в десятки та сотні сонячних мас. При цьому виділяється колосальна енергія.

Ймовірно, що енергія випромінювання квазарів і активність ядер галактик породжуються подібними фізичними процесами.

Як ми вже говорили, квазари у Всесвіті – дуже віддалені об'єкти. А чим далі від нас знаходиться той чи інший космічний об'єкт, тим у далекому минулому ми його спостерігаємо. Галактики, у тому числі і галактики з активними ядрами, в середньому розташовані у Всесвіті ближче, ніж квазари. Отже, це об'єкти пізнішого покоління – вони мали утворитися пізніше квазарів. І це важливе свідчення того, що квазари у Всесвіті, можливо, є ядрами галактик.