Чи можна ліквідувати ніч?

Чи можна ліквідувати ніч взагалі?.. Як відомо, зміна дня і ночі – прямий наслідок добового обертання Землі. Обертаючись навколо своєї осі, наша планета у кожний момент підставляє променям Сонця лише половину своєї поверхні... Завдяки цьому частину часу люди змушені проводити у темряві, витрачати колосальні енергетичні ресурси на нічне освітлення приміщень та вулиць.

В останні роки питанню ліквідації ночі було висунуто цілу низку оригінальних проектів. Що ж це за проекти? Один з них полягає в тому, щоб встановити на штучному супутнику Землі "водневе Сонце", тобто керований термоядерний реактор, в якому відбувалася б регульована реакція синтезу, тобто об'єднання ядер атомів водню, подібна до тієї, яка відбувається в надрах справжнього Сонця. Так як при подібній реакції розвивається температура в мільйони градусів, то термоядерний реактор справді міг би служити штучним джерелом світла та тепла. При цьому орбіту супутника можна було б вибрати з таким розрахунком, щоб штучне Сонце з'являлося головним чином над нічними ділянками земної поверхні чи найбільше тривалий час рухалося над полярними районами. Тоді можна було б ліквідувати довгу і втомливу полярну ніч і одночасно "утеплити" Арктику та Антарктику.

Технічно подібний проект поки що, зрозуміло, не здійснимий: ще не вирішено проблему керованої термоядерної реакції. Але й після того, як її буде вирішено, мабуть, пройде чимало часу, перш ніж вчені та інженери навчаться створювати штучні "водневі сонця", які можна було б встановлювати на супутниках Землі.

Існує ще один дотепний проект ліквідувати ніч, в основі якого лежить використання штучних супутників Землі. Але цими супутниками мають стати не космічні апарати, "начинені" унікальною апаратурою, а... безліч порошинок, доставлених у навколоземний простір спеціальними ракетами. В результаті такої операції навколо нашої планети має утворитися величезне пилове кільце, яке нагадує знамените кільце Сатурна. "Перехоплюючи" ті сонячні промені, які зараз проходять повз Землю і губляться в космічному просторі, і, розсіюючи їх на всі боки, пилові частинки будуть направляти частину сонячного світла і тепла на Землю. Завдяки цьому можна ліквідувати ніч, а клімат нашої планети стане значно теплішим. Вже зараз можна було б підрахувати, скільки пилових частинок необхідно для створення бажаного ефекту і які мають бути розміри, положення та щільність пилового кільця. Ймовірно, існують інші можливості часткової або повної ліквідації ночі. Але питання в тому, чи можна здійснити подібні проекти в принципі? Йдеться про труднощі не технічного, а, так би мовити, "природного" характеру.

Ліквідація ночі – це кардинальна зміна звичайного теплового та світлового режиму, зміна клімату нашої планети, зокрема, значне збільшення кількості сонячної енергії, яка приходить на Землю. Тим часом стійкі природні утворення, подібні до нашої планети, є складними саморегулюючими системами, в яких природним чином підтримується стійка динамічна рівновага. Штучне втручання може спричинити небажані явища катастрофічного характеру: підняття рівня морів і океанів, порушення кругообігу води та атмосферної циркуляції, невигідні людству зміни клімату. Крім того, не можна не враховувати, що переважна більшість живих організмів Землі протягом багатьох мільйонів років пристосувалася до ритму зміни дня і ночі. Несподіване різке порушення цього ритму може викликати низку абсолютно небажаних і навіть катастрофічних явищ у світі тварин та рослин. Це не означає, що люди ніколи не поведуть наступ на ніч та зимові холоди, але цьому наступу має передувати ретельна та всебічна наукова підготовка.