Джерела води - кактуси

Справжніми зеленими джерелами води є численні кактуси Мексиканського нагір'я. Тут їх налічується понад 500 видів. Кактуси, деякі види яких відомі нам як кімнатні рослини, досягають незвичайних розмірів і вражають мандрівників різноманітністю форм та величини. Знайомі їжакові кактуси мають тут вигляд величезних колючих куль заввишки понад 1,5 м та 2–2,5 м в обхваті. Ще здалеку можна побачити якісь великі стовпи. Це стовбоподібні кактуси – цереуси. Вони досягають висоти 20 м, товщини 1,5 м і мають безліч колючок. Назва "цереус" означає "свічка". І це саме так: засохлі цереуси дуже добре та яскраво горять. Мандрівники здавна використовують їх як своєрідні смолоскипи, які висвітлюють їм шлях уночі.

Справжніми зеленими джерелами води є численні кактуси

Кактуси – дуже велике благо на випаленому сонцем Мексиканському нагір'ї. Кактуси не тільки допомагають вгамувати спрагу, а й голод. У деяких видів цереусів плоди за смаком нагадують полуницю, аґрус чи апельсин. З кисло-солодкої м'якоті їжакових кактусів роблять компоти. Деякі види кактусів місцеві жителі використовують як ліки. Кактуси переробляють і в корм для худоби. Правда, при цьому доводиться стебла рослин обробляти паяльною лампою, оскільки ніякий ніж не ріже твердих колючок. Мексиканці використовують кактуси також як будівельний матеріал.

Вважається, що кактуси появилися еволюційно близько 30-40 млн років тому, коли Південна Америка та Африка були вже значно рознесені один від одного тектонічними процесами, але Північна Америка ще не була з'єднана з Південною. Хоча викопних залишків кактусів на сьогоднішній день не знайдено, вважається, що виникли вони в Південній Америці і відносно недавно, 5—10 млн років тому, а потім поширилися на північний континент.

Кактуси – рослини Нового Світу, тобто походять з Південної та Північної Америки, а також островів Вест-Індії. Вони зустрічаються, крім Америки, також в Африці, на Мадагаскарі та Шрі-Ланці, куди, як вважають, їх занесли перелітні птахи.

Риса, що виділяє кактуси - спеціалізований орган, званий ареола (areole) і являє собою модифіковану пазушну нирку, з нирковими лусочками, перетвореними на волоски та/або колючки. Інший відмінною особливістю кактусів є особлива будова квітки та плода, коли істотна частина квітки та плоду є, по суті, тканиною стебла. Кактусні квітки та плоди майже завжди несуть на собі ареоли у вигляді колючок або волосків, тобто бруньки, а бруньки зазвичай належать стеблу, а не плоду.

Кактуси бувають різних форм і розмірів. Є серед кактусів кущі зі звичайним розвиненим листям — рід Pereskia — і невисокі листяні дерева — рід Pereskiopsis. Трапляються також різноманітні епіфітні рослини з тропічних лісів - Disocactus, Epiphyllum, Hatiora, Hylocereus, Selenicereus, Rhipsalis.

Інструменти