Що таке BIOS?

Базове ПЗ, або BIOS, представляє програму, яка відповідає за керування всіма компонентами, встановленими на материнській платі. Фактично BIOS є невід'ємною складовою системної плати і тому може бути віднесена до особливої категорії комп'ютерних компонентів, які займають проміжне положення між апаратурою та програмним забезпеченням.

Абревіатура BIOS розшифровується як Basic Input/Output System – базова система вводу/виводу. Раніше в системі IBM PC основним призначенням BIOS була підтримка функцій введення-виведення за рахунок надання ОС інтерфейсу для взаємодії з апаратурою. Останнім часом її призначення та функції значно розширилися.

Другою важливою функцією BIOS є процедура тестування (POST - Power On Self Test) всього встановленого на материнській платі обладнання (за винятком додаткових плат розширення), що проводиться після кожного комп'ютера. До процедури тестування входять:

• перевірка працездатності системи керування електроживленням;
• ініціалізація системних ресурсів та регістрів мікросхем;
• тестування оперативної пам'яті;
• підключення клавіатури;
• тестування портів;
• ініціалізація контролерів, визначення та підключення жорстких дисків.

У процесі ініціалізації та тестування обладнання BIOS порівнює дані системної конфігурації з інформацією, що зберігається у CMOS – спеціальної енергозалежної пам'яті, розташованої на системній платі. Зберігання даних у CMOS підтримується спеціальною батареєю, а інформація оновлюється щоразу при зміні будь-яких налаштувань BIOS. Саме ця пам'ять зберігає останні відомості про системні компоненти, поточну дату та час, а також пароль на вхід до BIOS або завантаження операційної системи (якщо він встановлений). При виході з ладу, пошкодженні або видаленні батареї всі дані в пам'яті CMOS обнулюються.

Третя важлива функція, яку BIOS виконує з часів IBM PC, є завантаження ОС. Сучасні BIOS дозволяють завантажувати операційну систему не тільки з гнучкого або жорсткого диска, але і з приводів CD-ROM, ZIP, LS-120, SCSI-контролерів. Визначивши тип пристрою завантаження, BIOS починає пошук програми – завантажувача ОС на носії або переадресує запит на завантаження на BIOS іншого пристрою. Коли відповідь отримана, програма завантаження поміщається в оперативну пам'ять, звідки і відбувається завантаження системної конфігурації та драйверів пристроїв операційної системи.

З появою процесорів Pentium BIOS почала виконувати ще одну функцію - управління споживаною потужністю, а з появою материнських плат форм-фактора (стандартизований розмір) ATX (Advanced Technology extended - розширена просунута технологія) - і функцію включення та вимкнення джерела живлення відповідно до специфікації ACPI (Advanced Configuration and Power Interface – просунутий інтерфейс конфігурування та управління споживаною потужністю).

Існує також специфікація АРМ (Advanced Power Management – просунуте управління споживаною потужністю). Відмінність їх у тому, що ACPI виконується переважно засобами ОС, а АРМ – засобами BIOS.

Фірм, які займаються розробкою програмного забезпечення для BIOS, дуже мало. З найвідоміших можна виділити три: Award Software (Award BIOS), American Megatrends, Inc. (AMI BIOS) та Microid Research (MR BIOS). Але на переважній більшості комп'ютерів сьогодні застосовують різні версії BIOS компанії Award Software. Інтерфейс користувача різних версій і різних виробників BIOS може сильно відрізнятися, але системні виклики строго стандартизовані.

Фізично BIOS знаходиться в енергонезалежній перепрограмованій флеш-пам'яті, яка вставляється у спеціальну колодку на материнській платі (на цій мікросхемі є яскрава голографічна наклейка з логотипом фірми – розробника програмного забезпечення для BIOS).