Як утворюються карсти?

Нерівна земля, вкрита воронками, провалами, пониженнями рельєфу, з несподівано зникаючими струмками і потоками, які з'являються або зникають - ось як виглядає гірське плато Карст. Знаходиться воно у Словенії, і саме там були вперше вивчені ці особливості будови земної поверхні. Звідси й походить назва карстові явища або карсти.

Багато гор складаються з вапняку, який згодом вилуговується і розчиняється водою. У ньому з'являються спочатку тонкі тріщини, далі вони перетворюються на широкі тріщини - понори, а за століття утворюються метрові тунелі. Тому карстовий ландшафт, як губка, пронизаний печерами. Наявність печер часто не відбивається на поверхні, хоча саме в результаті їхнього провалу, ймовірно, утворилися багато вапнякових ущелин. Характерні скелясті вапнякові ландшафти часто називають карстами. Тріщини – причина утворення багатьох форм карстових ландшафтів. Прямовисні скелі, наприклад, часто наслідують розташування вертикальних тріщин, а поверхня вапнякових порід буває поритою воронками. Вони утворюються в місцях перетину тріщин, потім, перетворившись на глибокі колодязі, відкривають шлях вниз для водних потоків. Карстові колодязі характерні, наприклад, для Кримських гір, де їх налічується близько 870.

Існують також форми, що зовні дуже схожі на карсти — псевдокарстові форми. Одним з різновидів псевдокарсту є термокарст, пов'язаний з таненням похованого льоду або протаюванням мерзлих порід у областях поширення вічної мерзлоти. Іншим різновидом є глинисті карсти. Це глибокі підземні ходи та провали, які дуже нагадують справжні карсти, що виникають у сильнокарбонатних суглинках і глинах за умови добре розвиненої тріщинуватості.

Поверхня землі в карстових областях вкрай бідна водою. У горах, що не піддаються розмиву, вода стікає по поверхні, утворюючи струмки та річки. Але в карстових областях вода йде у тріщини вапняку і рухається під землею. Відноситься таким чином і родючий ґрунт із поверхні. Тому карсти бідні на рослинність, тому що підґрунтових вод практично немає. До того ж у верхньому шарі ґрунту дуже багато каменів. Недарма місцеві жителі альпійського хребта Швабський Альб називають його "черепом диявола".

Під час танення снігів у карстах можуть утворюватися тимчасові озера – полья – за рахунок води, яка не встигає просочитися у тріщини. Ці озера також є характерною рисою карстових областей.