Хризопраз - родич агата

Хризопраз – це найближчий родич агата і сердоліка, і кожен з них є різновидом халцедону. Проте агат і сердолік знає кожен любитель каменю, а хризопраз відомий не зовсім широко. Це несправедливо, оскільки всі гемологи вказують на те, що цей камінь - найцінніший різновид халцедону, у тому числі цінніший від агатів і сердоліків. Колір його яблунево-зелений, який іноді визначають також як трав'яно-зелений або цибулево-зелений. Цибуля навіть присутня у назві каменю - грецька назва хризопразу означає золотаво-цибулевий (хризос – золото, празос – цибуля-порей). Не зовсім зрозуміло, чому тут ще й жовтий колір золота, можливо, раніше в Греції цією назвою позначався інший самоцвіт. Так часто бувало в історії каменю. Хризопраз може втрачати свій колір від тривалої дії сонячного світла, проте він відновлюється, якщо його потримати кілька днів у воді чи мокрій землі.

Як ювелірний та виробничий камінь, хризопраз використовувався ще в Стародавній Греції та Стародавньому Римі, але особливо його полюбили у 18 столітті. У ювелірних виробах він був центральним каменем, з обох боків обрамлявся діамантами. Цінувався досить дорого. Відомо, що він був улюбленим каменем прусського короля Фрідріха Другого, котрий постійно носив перстень із хризопразом і навіть прикрасив ним одну з корон. Для цього каменю було винайдено спеціальне ограновування. У 19 столітті цей самоцвіт застосовували для прикраси інтер'єрів. Прикладом цього є капела Св. Вацлава у Празі, палац Сан-Сусі у Потсдамі.

Хризопраз носили і як амулет від поганого ока, наклепу, заздрісників. Вважалося, що він дає витривалість та мужність, а споглядання його зменшує біль в очах.

Родовища хризопразу відомі у кількох країнах. Довгий час найбільшим вважалося родовище Зомбковіце у Верхній Сілезії (Польща), яке розроблялося з 14 століття. Наразі хризопраз добувають в Австралії, Бразилії, Індії, Мадагаскарі, США, ПАР.