Вітроелектростанції Юрія Кондратюка

Сьогодні багато розмов ведеться про альтернативну енергетику, нові джерела енергії. Коли в цій темі виникає питання вітроенергетики, то відразу ж спливають цифри установок, що діють, в Голландії або, скажімо, Австралії. І ці країни є передовими в цій галузі техніки. Але що наші вчені? Невже вони можуть лише наздоганяти, а не відкривати нового? Виявляється, все не так просто. У зв'язку з цим ми розглянемо вітроелектростанції Юрія Кондратюка.

У читача одразу виникне здивоване питання – Юрій Кондратюк відомий тим, що написав книгу "Завоювання міжпланетних просторів", яка лягла в основу Місячної програми США. Але за більш детального вивчення біографії Юрія Кондратюка виявляється, що він не тільки жив під іншим ім'ям та прізвищем (справжнє його ім'я – Шаргей Олександр Ігнатович), але був і талановитим інженером. І свої таланти він почав проявляти, ще працюючи в Новосибірську на підприємстві "Хлібопродукт". Його головним проектом став елеватор Мастодонт на 13000 тонн зерна, збудований без жодного цвяха. І, як часто було на той час (а йшов 1930 рік), знайшлися "доброзичливці", які написали донос про шкідництво Кондратюка. І його засудили до трьох років таборів. Щоправда, як ув'язнений інженер він потрапив до спеціалізованого бюро №14. І тут розпочинається наша історія.

Юрій Кондратюк разом з інженером Горчаковим беруть участь у конкурсі на найкращий проект Кримської вітроелектростанції та виграють його у 1932 році. Їх достроково звільняють та відправляють до Харкова до інституту променергетики. Про масштаби розробки можна судити з листа директора інституту Шмуглякова наркому важкої промисловості Орджонікідзе 13 серпня 1934:

"Українським науково-дослідним інститутом променергетики зроблено два проекти потужних вітроелектростанцій: один попередньо розробленої в Інституті схемою потужністю на 4500 кВт та інший – потужністю 12000 кВт за схемою інженерів Горчакова та Кондратюка... Обидва проекти рекомендовані до реалізації... Загальна вартість двох станцій з урахуванням поправок експертизи... 6 млн. руб., з них вартість станцій з металевою вежею та одним вітроколесом – 2,5 млн. руб., та станцій із залізобетонної вежею та двома вітроколесами – 4 млн. руб. станцій визначено експертною комісією – півтора роки. Нами визначено й місця для будівництва станцій: Одеський район та Кримські яйла..."

І в 1937 році почалося будівництво найпотужнішої у світі вітроелектростанції на горі Ай-Петрі. Але проекту так і не судилося стати дійсністю. Будівництво 1938 року припинили, а Кондратюка знову обмовили. Цього разу за гігантоманію та авантюризм. Щоправда, він пішов із проекту ще наприкінці 1934 року до Проектно-експериментальної контори вітроелектростанцій у Москві, тому наклеп не мав великих наслідків.

Звичайно, виникає резонне питання – над ідеєю працювали два інженери: Горчаков та Кондратюк. Але чому ми говоримо про вітроелектростанції Юрія Кондратюка? У цьому тандемі головним творцем був саме Кондратюк, а Горчаков вміло використав свої менеджерські якості для того, щоб, говорячи сучасною мовою, "проштовхнути" проект. Навіть у Харкові Горчаков займався здебільшого наймом спеціалістів на роботу, замовленнями для виготовлення моделей, обстеженням місцевості для будівництва тощо.

2017 року виповнилося 120 років від дня народження Юрія Кондратюка. І дуже хотілося б, щоб ім'я цього геніального інженера не тільки сприймалося як розробника польотів у ближній і далекий космос, а й як творця вражаючих земних речей. Який був неймовірний елеватор Мастодонт. Якими були потужні вітроелектростанції Юрія Кондратюка, які так і не стали реальністю.