Що таке вітаміни?

Вітаміни – це велика група складних органічних сполук найрізноманітнішої хімічної природи. Вітаміни в невеликих кількостях украй необхідні обміну речовин кожного організму. Інакше кажучи, вони забезпечують саме існування організму, недарма їх назвали вітамінами – від латинського слова "віта" – "життя". Вітаміни прийнято називати літерами латинського алфавіту. При нестачі вітамінів (авітаміноз) у людини і тварини розвивається ряд важких захворювань, які можуть призвести до загибелі. Важливість деяких видів їжі для запобігання певним хворобам була відома ще в давнину. Так, давні єгиптяни знали, що печінка допомагає від курячої сліпоти. Нині відомо, що куряча сліпота може викликатися нестачею вітаміну A. Нестача, наприклад вітаміну D у ранньому віці викликає у людини та тварин рахіт, а нестача вітаміну С сприяє захворюванню на цингу. Основоположником вчення про вітаміни став вчений М.І. Лунін, який відкрив їхню роль у 1880 році.

В організм людини та тварин вітаміни надходять із їжею або вводяться як лікувальні препарати: вітаміни А, група вітамінів В, С, Д, Е та інші. Головним джерелом вітамінів є рослини. Є рослини, настільки багаті на вітаміни, що їх називають "вітаміноносні рослини".

Вітаміни легко руйнуються при кип'ятінні та зберіганні, тому рослини краще вживати у сирому вигляді. Дуже багаті на вітамін С – плоди шипшини, лимона, ягоди чорної смородини. Джерела вітаміну А – морква, томати. Селекціонери вивели сорти троянди, плоди яких містять рекордну кількість вітаміну С.

Концентрація вітамінів у тканинах та добова потреба в них невеликі, але при недостатньому надходженні вітамінів в організмі настають характерні та небезпечні патологічні зміни. Більшість вітамінів не синтезуються в організмі людини, тому вони повинні регулярно і в достатній кількості надходити в організм із їжею або у вигляді вітамінно-мінеральних комплексів та харчових добавок. Винятки становлять вітамін D, який утворюється у шкірі людини під дією ультрафіолетового світла; вітамін A, який може синтезуватися з попередників, які надходять до організму з їжею; та ніацин, попередником якого є амінокислота триптофан.

До цього часу класифікація вітамінів будувалася, виходячи з розчинності їх у воді чи жирах. Тому першу групу становили водорозчинні вітаміни (C, P та вся група B), а другу – жиророзчинні вітаміни – ліповітаміни (A, D, E, K). Однак ще у 1942-1943 роках академік А.В. Палладін синтезував водорозчинний аналог вітаміну К – вікасол. А останнім часом отримані водорозчинні препарати інших вітамінів цієї групи. Таким чином, розподіл вітамінів на водо- та жиророзчинні до певної міри втрачає своє значення.