Майя - найбільша цивілізація Америки

Найбільша цивілізація Америки – цивілізація майя з'явилася, коли в Європі набирала чинності велика Римська імперія і, проіснувавши понад тисячу років, переживши свій розквіт у 6–8 століттях, ця цивілізація впала.

Майя не знали металів, плуга, колісних возів, домашніх тварин, гончарного кола, але за п'ятнадцять століть до Колумба винайшли точний сонячний календар, передбачали сонячні і місячні затемнення, створили єдину в Америці розвинену ієрогліфічну писемність.

Але потім сталося незрозуміле. До кінця 9 століття життя в більшості міст або припинилося зовсім, або ледь-ледь тліло. Протягом якихось 100 років майя, найбільш густонаселена і розвинена в культурному відношенні цивілізація Америки, занепадає.

Цей факт викликав чимало тлумачень. Те, що майя було вигнано іноземними загарбниками, здавалося надто простим. Держава майя знаходилася у розквіті сил, і ніхто з сусідів не міг навіть віддалено зрівнятися з нею у військовій могутності. Може, занепад майя був спричинений катастрофою? Але де сліди цієї катастрофи, котра могла змусити цілий народ покинути свою країну?

Сільванус Морлі вважає, що головною причиною занепаду цивілізації майя стало виснаження ґрунтів: майя не знали плуга і застосовували підсічно-вогневе землеробство, внаслідок чого перетворили свою землю на посушливий степ.

Але жителі цих місць досі застосовують підсічно-вогневе землеробство, і воно є тут найефективнішим; по-друге, навряд чи виснаження землі на всій величезній та різноманітній за природними умовами області майя могло викликати швидку загибель їхніх міст; по-третє, у стародавніх майя були поширені й інші способи землеробства: в гірських зонах – тераси, але в рівнині, поблизу річок і озер – зрошувальні канали.

Нові археологічні дослідження показали численні свідчення того, що у 8–9 ст. багато майяських міст були захоплені якоюсь групою чужинців, пов'язаних за своєю культурою з узбережжям Мексиканської затоки та з Центральною Мексикою. У таких містах майя, як Паленке, Сейбаль, Іашчілан, Тікаль, Копан, та інших було зафіксовано раптову та масову появу культурних комплексів , позбавлених місцевих коренів, але несучих характерні ознаки центрально-мексиканських культур: кераміки з помаранчевою поверхнею, химерних кам'яних виробів, відомих під умовними назвами "ярмо" і "сокира" (ці вироби є однією з найбільш специфічних ознак цивілізації тотонак) і теракотових статуеток, фізичний тип, одяг, прикраси та зброя яких зовсім не схожі на майяські.

Встановлено, що землі майя зазнавали нашестя тричі. Перша хвиля завойовників прийшла з Теотіуакана – столиці могутньої держави, створеної межі нашої ери предками індіанців нахуа. У 7 столітті н. е. Теотіуакан був зруйнований внаслідок навали варварських племен із півночі, а його населення бігло на південь. Саме вихідці з долини Мехіко і стали першою хвилею прибульців на землі майя.

Друга хвиля навали пов'язується з племенами пипіль. Наприкінці 8 століття н.е., коли ольмеки захопили місто Чолулу, його мешканці змушені були тікати на узбережжі Мексиканської затоки. Тут вони зазнали впливу тотонаків, а потім, тіснені ольмеками, племена піпіль рушили на південний схід, в області майя. Це і була та сама хвиля завойовників, яка принесла з собою помаранчеву кераміку, кам'яні "ярма" та "сокири".

Третю хвилю завойовників склали тольтеки на чолі з Топільцином Кецалькоатлем, які вторглися на територію майя наприкінці 10 століття і кілька століть встановили своє панування над Юкатаном.